Музика: М. Младєнов. Слова: О. Січкаренко. Група “Світло Горить” (1988) І. Мені згадалось, як твоє волосся   спадало на моє плече.Та мить солодка не минає й досі –   між теплих спогадів тече. Здалось, що бачу я    очей щасливих блиск         востаннє.Відчув, що почуття –    таке палке колись –         розтане…. Continue reading →

Олександр Січкаренко (19 жовтня 2007) Ви в курсі, що людство твердо йде до світлого майбутнього? Так? Я теж.А помічали коли-небудь, яку важливу роль у цій ході відіграють неймовірні, на перший погляд абсолютно зайві жести, рухи чи міміка окремих його представників? Ні? Я теж — до певного часу. А потім раптом второпав… У мене, наприклад, є… Continue reading →